Зразки подієвого аналізу твору («слідом за автором»)

Урок-подорож

Тема. Т.Г.Шевченко. «Лілея». Умовність у баладі, тривога за жіночу долю

Мета: вчити учнів аналізувати баладу,  визначати роль символів, народно-пісенних та художніх засобів у творі; розвивати літературно-аналітичні вміння, навички художнього читання, зв’язного мовлення, критичного та творчого мислення; виховувати шанобливе ставлення до поетичного слова Т.Г.Шевченка, естетичні почуття, культуру читача.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка творів поета, малюнки-ілюстрації до твору, тексти балади «Лілея»; роздаткові матеріали (таблиці «Композиція твору» «Інформаційне ґроно щодо характеристики образу героїні»). Портрет П.Ососа, Костіса Паламоса.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь навичок виразного читання.

Хід уроку

І. Емоційне налаштування на урок. Мотивація навчальної діяльності

Діти,закрийте очі й уявіть себе такою квіткою,який у вас настрій.

Коротке опитування відповідей.

Тож посміхніться один одному й налаштуйтеся усі на позитивний настрій.

Не забуваймо про наші цілі на уроці:

• Я буду намагатися краще працювати на уроці
• Я творча особистість
• Я бажаю усім однокласникам успіхів.

Вступне слово вчителя 

Я запрошую вас у світ поезії й хочу розпочати наш урок  такими  поетичними рядками  юнака зі Львова Павла Ососа

Чи ти знаєш чом лілеї

На річках царюють?

Заманюють білим цвітом,

Юнаків чарують.

Це дівчата кароокі

Із нашого краю,

Що втекли з ярма татарів

Звінчалися в гаю…

Не з козаком молоденьким

В церкві за горою.

А кинувшись в сині кручі

Звінчались з водою.

          До найніжніших квітів належать лілеї. Вони оспіва­ні в народних піснях, у віршах багатьох поетів, у леген­дах. Наші предки називали білу лілею русалчиним цві­том. Існували перекази, за якими білосніжні квіти на воді уособлювали холодну красу прекрасних русалок.

          Лілея, за давніми уявленнями, використовувалась у заклинаннях. З нею обходили пасовиська, щоб уберегти худобу здоровою і щоб стадо не розходилось. Корінь, вважали, зубний біль знімав. Відома ця рослина і як приворотне зілля.

Не поспішаймо рвати цю чудову квітку. Лілея не бу­кетна рослина, для ваз вона не годиться. Жаль, коли зів'яне така чудова біла краса.

Учитель. Український народ склав  легенду про лілею.

Читання учнем легенди про лілею.

Легенда про лілею

          В одному з гірських аулів жила сім'я, де підростало двоє дітей: донька Тамара й син сусіда, котрий загинув у сутичці з ворогом. Юнак і дівчина покохали одне одного, але Тамару посватали за іншого. Не наважуючись перечити батьківській волі, молодята подалися шукати допомоги у чаклуна, який мешкав у глухій ущелині. Дівчина підійшла до печери, а хлопець залишився чекати її біля входу. Не одна година минула, і врешті терпець йому урвався. «Де Тамара?» — спитав він висохлого бородатого старигана. А той і відповів: «Немає в мене сили звести вас докупи — отож і вчинив я так: вона не буде більше страждати». І чаклун показав рукою на чарівну білу квітку, яка виросла на порозі. Цілий день проплакав над лілеєю юнак, а надвечір чаклун перетворив його на дощову хмарину.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Робота у літературознавчому словничку

Балада – невеликий за розміром ліроепічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове або героїчне.

Робота з текстом балади «Лілея»

Учитель.                     

 Балади займають значне місце у творчості Т. Г. Шевченка. Першу баладу «Причинна» поет написав у 1837 році. Вона була опублікована в альманасі «Ластівка». У перше видання «Кобзаря» (1840) увійшла одна із найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї  Катерини».
          Усі балади Т.Г.Шевченка об’єднує казково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситуацій, сильний ліричний струмінь, глибоке розкриття автором духовного світу людини.

Історія написання «Лілея» сягає 1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.

Прослуховування фонозапису балади « Лілея»

«Спеціальні ролі під час обговорення» Виразне читання учнями балади в особах (пропедевтичне завдання)

З’ясування первинного сприйняття твору

Бесіда

1. Чи сподобалася вам балада «Лілея»?
2. Які почуття у вас викликав твір?
3. Що найбільше вас вразило у баладі?
4. Чи сподобалося вам виконання балади?
5. Що найбільше сподобалося?
6. Що б ви хотіли побажати декламаторам?

Літературознавчий практикум

• • Доведіть, що «Лілея» – це балада. Які ознаки жанру балади ви помітили?  Ознаки балади... (Зображення однієї події з життя головного героя. Висока емоційність. Нетривалий час події. Невеличка кількість дійових осіб. Стислість, малий обсяг. Віршова форма)
  • Чи відображена у баладі магічність ?
  • Як у сюжеті твору відтворені первісні вірування людей у можливість переселення душі людини в рослину?

Робота індивідуально

Вчитель. Визначте композицію твору (заповнення таблиці)

Орієнтовне виконання завдання

Проблемне питання. Чому, на ваш погляд, дівчина перетворилася на лілею? (У такому сюжеті втілилася  ідея висловлення співчуття героїні-представниці простого знедоленого народу). 

Ідейно-художній аналіз балади

1. Зачитайте вступ, поданий автором на початку твору. Що в ньому особливого?  (Автор налаштовує читачів на  сумний настрій, готує до сприйняття трагічних подій).
2. Робота у літературознавчому словничку

Романтичний пейзаж – опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, завдяки якому створюється незвичайний, часто фантастичний світ, що протиставляється реальній дійсності.

3.  Робота у літературознавчому словничку

Метаморфоза  – перетворення, зміна чого-небудь.

4. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:

               1 - Яким ви уявили оповідача у творі?

               2 - Хто він, на вашу думку?

              3 - У який час відбувалися події, відтворені в баладі?

              4- За що героїня твору дорікає людям і водночас ненавидить їх?

              5- Чим приваблювала квітка багатьох своїх прихильників? (Царівною називають, / Очей   не спускають / З мого цвіту? Дивуються / Не знають, де діти!)

             6-Чому згадка Лілеї про своє минуле життя змусила її розплакатися перед Королевим цвітом?

             7- Про які страхіття розповіла героїня коханому, коли ще була людиною?

8-  Через що дитина не змогла сприйняти страждання, а потім і смерть своєї матінки?

9- Хто такі байстрюки?

10- Чи можна вважати пана чемним, добрим, оскільки він сироту «догодував, виховав у білих палатах»? Наведіть переконливі аргументи.

11- Чому пан, на ваш погляд, вимушений був раптово виїхати, залишивши своє майно, дівчину?

12- Що сталося з панським будинком і сиротою? Чим пояснити агресивну поведінку народу? (Будинок спалили... / А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси /Остригли, накрили / Острижену ганчіркою / Та й ще реготались. / Жиди навіть нечистії / На мене плювали)

13-  Як ви розумієте фантастичний епізод, коли дівчина померла, а замість неї відродилася квітка — Лілея?

14- Чим пояснити добродушне ставлення людей до Снігоцвіта?

15- Чого не може вибачити квітка народу?

Чи є це свідченням її жорстокості, ненависті?

16-Як коханий квітки сприймав її горе?

17-Чому Лілея виявилася невмирущою?

18-Що цим хотів довести письменник?

«Лінія цінностей» Скласти інформаційне гроно щодо характеристики образу героїні твору(робота в парах)

Пояснення вчителя

Сюжет «Лілея» побудований на прийомі метаморфози, тобто перевтілення. Вбита горем через втрату матері,  дівчина(лілея)звертається до Королевого цвіту.Вона перетворюється на цвіт лілеї, аби людей веселити тих самих,що вбили її й матір. Мотив перевтілення дуже поширений у народній творчості.

      Літературознавчий практикум (робота в групах)

Завдання

І група.  Знайдіть у тексті балади і випишіть порівняння та епітети. Поясніть особливість їх вживання.

Орієнтовне виконання  

Порівняння:

«цвітом білим,як сніг,білим!», «а весною,мов на диво»

Епітети: «свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька», «злого пана», «білих палатах», «довгі коси», «жиди нечистії», «молодого,короткого віку», цвітом білим».

ІІ група. Знайдіть у тексті балади і випишіть звертання. Поясніть особливість їх вживання.

Орієнтовне виконання

Звертання: Скажи мені ,мій братику,Королевий цвіте!»,»Я не знаю, моя сестро», «Брате мій,з тобою», «Мій брате єдиний», «Отаке –то,мій братику», «Милосердий,святий боже,милий».

Відповідь на проблемне питання

«Залиште за мною останнє слово"Творча майстерня (робота в парах)

Використайте прийом «стоп-текст». З будь-якого моменту балади запропонуйте власне продовження твору.

«Щоденник подвійних записів» Дослідницьке завдання (робота в групах)

Вчитель. Діти, давайте зробимо дослідження та порівняємо слова  про лілею грецького поета Костіса Паламоса та з балади.

Зачитування рядків учнем

З просвітленим лицем,як мати над колискою.

На лілію Земля так дивиться з усмішкою.

Та глянь!Цей квіт біди,розпуки і осмути,

Що виплеканий смертю й ураганом рвійним,

Поєднує в собі в якомусь сплаві дивнім

Цілющу силу й вічності красу.

Тож подивись!Цей квіт такий несмілий,

Такий цнотливий,чистий,білий,що

Береже в собі німий таємний знак…

ІV. Підсумок уроку.

Рефлексія

Вправа «Мікрофон»

• Чи сподобався вам урок? Чим саме?  Що найбільше запам’яталося? Який вид роботи найбільше зацікавив?
• Чим ви поповнили свою «скарбничку знань» після цього уроку?
• Які враження залишила зустріч з баладою Т.Г.Шевченка «Лілея»?
•  Чи порадите ви своїм друзям прочитати цей твір?

V.Оцінювання учнів.

VI. Домашнє завдання. Підготувати виразне читання та аналіз балади «Причинна», скласти сенкан.